07 лютого 2019 року введено в дію Закон України «Про валюту і валютні операції» та нормативно-правові акти Національного банку, розроблені на виконання даного Закону.

І так, які ж основні нові можливості пропонує бізнесу та населенню уже діюче валютне законодавство, яким «дозволено все, що не заборонено»:

1) Дозволено вільне використання резидентами рахунків в іноземних фінансових установах та здійснення через такі рахунки валютних операцій (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки). Дозволено здійснення операцій за рахунками в українських фінансових установах юридичних осіб-нерезидентів. Нагадаємо, що до таких змін для використання рахунків за кордоном потрібна була індивідуальна ліцензія, як виняток – фізичні особи могли розміщувати на рахунках в іноземних фінансових установах валюту, отриману закордоном в якості зарплати, стипендії та ін. Індивідуальні ліцензії – новим законодавством – скасовано, їх замінить система електронних лімітів – 2 млн. євро/ рік для юридичних осіб та 50 тис.євро/рік для фізичних осіб. Таким чином вільне здійснення валютних операцій не поширюється на переказ коштів з України. Крім того, уповноважені банки, до яких останнім часом застосовано значні санкції за порушення в сфері фінансового моніторингу, для перестрахування вимагатимуть значний пакет документів.

2) Дозволена оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами в межах до 150 тис. грн/день в еквіваленті. Збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік. Для фізичних осіб – це основне нововведення. Онлайн купівля буде дозволена протягом календарного дня, тобто 24/7.

3) Дозволено бізнесу репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Такі операції здійснюватимуться в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн євро на місяць.

4) Скасовано для бізнесу вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти (режим Т+1) з 7 лютого.

5) Знижено норму обов'язкового продажу валютних надходжень бізнесом - з 50% до 30%, починаючи з 1 березня.

6) Граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями збільшено з 6 місяців (180 днів) до 365 днів, що позитивно вплине особливо на роботу компаній, в яких довгий цикл виробництва товарів. Також скасовано санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків. Фінансова санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною. Порушення резидентами строку розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором чи вартості недопоставленого товару. Загальний розмір нарахованої пені обмежується і не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

7) Скасовано валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн. Зважаючи на курс гривні в доларовому еквіваленті, дане «послаблення» можна збільшувати вдвічі, якщо не більше. Скасовано подвійний контроль за операціями експорту продукції. Валютний нагляд здійснюватиме тільки той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію.

8) Скасовано обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань та скасована процедура реєстрації зовнішніх запозичень (кредитів від нерезидентів).

9) Дозволено укладення валютних форвардів, що дозволить при нестабільності валютного ринку, істотній зміні курсу, хеджувати експортно-імпортні і боргові операції. Цікаве та актуальне також нововведення щодо права банкам продавати клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту. Банкам дозволили укладати валютні свопи з резидентами і нерезидентами та інвестувати без лімітів в цінні папери інвестиційного класу. Нагадаємо, що валютний своп – валютна операція за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору. Дані нововведення дозволять хеджувати ризики зміни курсу.

10) Збільшено ліміт на купівлю банківських металів, до еквівалента 150 тис. грн. /день (без обмежень для юридичних осіб, які ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів). Сума обмеження, яка діяла досі не відповідала вимогам ринку у звязку з девальвацією гривні. Збільшення ліміту спрямоване на стимулювання ррозвитку ринку металів.

11) Дозволено громадянам вносити платежі в іноземній валюті при страхуванні життя. Договори страхування життя здебільшого укладаються на значний період часу і можливість здійснення платежу та визначення страхової суми у валюті, зробить даний продукт страхування інвестиційно привабливим.

12) Розширено умови виходу на валютний ринок нових учасників. Так, оператори поштового зв’язку зможуть отримувати від Національного банку ліцензію на здійснення валютних операцій за умов: - наявності в них не менше 50 структурних підрозділів, розташованих на території від 50% областей України; - отримання не менше ніж 50% доходів від діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку; - відповідності вимогам до фінансового стану, структури власності, ділової репутації (в тому числі їхніх керівників і власників істотної участі) та професійної придатності керівників.

Крім того, Національний банк пом’якшив умови видачі ліцензій на здійснення діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі небанківським фінансовим установам (НФУ).

Зокрема:

- вдвічі зменшив мінімальний розмір власного капіталу НФУ ‒ з 10 до 5 млн грн – за умови, що фінансова установа здійснюватиме таку діяльність із використанням не більше ніж 50 структурних підрозділів. Кожне наступне збільшення кількості структурних підрозділів на 50 одиниць потребуватиме збільшення мінімального власного капіталу на 5 млн грн замість 10 млн грн;

- скасував вимогу щодо наявності в НФУ не менше п’яти структурних підрозділів, приміщення яких відповідають вимогам Національного банку, що регулюють порядок проведення валютно-обмінних операцій та з питань організації захисту приміщень НФУ.

А тепер повернемося до санкцій та можливих обмежень.

Щодо штрафних санкцій, передбачених валютним законодавством:

- залишився штраф щодо порушення строків розрахунків (0,3% суми недодержавних коштів);

- існуючий зараз штраф у розмірі 100% за порушення валютного законодавства, що накладається Національним банком скасовано, проте введено такий же 100% штраф, але з боку ДФС (ч. 4 ст. 14 Закону про валюту);

- визначено широкий перелік штрафів для небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку, аж до 20% власного капіталу за порушення вимог валютного законодавства (ч. 3 ст. 14 Закону про валюту).

Лібералізація не означає відсутність контролю. За Національним банком за залишається широкий обсяг повноважень, в тому числі можливість застосування «заходів захисту» (обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті; встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу; запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій; резервування коштів за валютними операціями; тощо). Таким чином, Національний банк може і після введення в дію нового Закону про валюту продовжити ті обмеження, що і існували.